підганяти — я/ю, я/єш і підго/нити, ню, ниш, недок., підігна/ти, піджену/, піджене/ш, док., перех. 1) Примушувати швидше йти, їхати. || Примушувати або заохочувати робити що небудь швидше. || Сприяти швидкості пересування, спонукати більш швидкий рух,… … Український тлумачний словник
повідганяти — я/ю, я/єш, док., перех. Відігнати всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
попідганяти — я/ю, я/єш і рідко попідго/нити, ню, ниш, док., перех. 1) Підігнати багатьох (по одному або групами). 2) Припасувати одне до одного за розміром, формою і т. ін. 3) перен. Підігнати, підробити цифри, дані, результати тощо … Український тлумачний словник
відганяти — [в ідган’а/тие] н а/йу, н а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
підганяти — I = підігнати (примушувати / допомагати швидше йти, їхати), підгонити, поганяти, гнати, нукати, принукувати, принукати Пор. гнати I, 1) II ▶ див. квапити, прилаштовувати I, припасову … Словник синонімів української мови
відганяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підганяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідганяти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідганяти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
гнати — I 1) (змушувати рухатися в певному напрямку), гонити, турити, витуряти, турляти; ганяти (туди й назад / багато разів) Пор. підганяти I 2) (добувати переганянням), гонити, виганяти, вигнати, відганяти, відгонити, відігнати, курити, викурювати,… … Словник синонімів української мови
